Лікування нетримання сечі у Вроцлаві

Лікування нетримання сечі, тобто її мимовільного підтікання внаслідок порушення контролю сечового міхура та сечівника, включає консервативне лікування (вправи для м’язів тазового дна та зміну способу життя), медикаментозну терапію, а у жінок у деяких випадках — також застосування песарію.

Лікуванням нетримання сечі у Вроцлаві займаються лікарі медичного центру «Докторпро Вроцлав». Записатися на консультацію уролога можна цілодобово.

Види нетримання сечі

Нетримання сечі (інконтиненція) не є однорідним порушенням — у клінічній практиці виділяють кілька його типів, які відрізняються механізмом виникнення, симптомами та провокуючими факторами. Визначення типу захворювання має важливе діагностичне значення, оскільки допомагає підібрати відповідний метод лікування.

Окремі види інконтиненції можуть мати схожі симптоми, однак їх причини та клінічний перебіг відрізняються. Тому визначення типу порушення потребує консультації уролога та відповідної діагностики, що дозволяє спланувати подальше лікування.

Причини нетримання сечі

Причини нетримання сечі залежать від типу порушення, оскільки різні механізми відповідають за підтікання сечі при фізичному навантаженні, ургентних позивах або переповненні сечового міхура. До розвитку захворювання можуть призводити як тимчасові фактори, наприклад інфекції чи закрепи, так і хронічні анатомічні, неврологічні та гормональні зміни. Можливі причини нетримання сечі:

• ослаблення м’язів тазового дна — може виникати після вагітностей, пологів, гінекологічних операцій, а також із віком, що погіршує підтримку сечового міхура та сечівника;
• вагітність і пологи — підвищений тиск на сечовий міхур та розтягнення або пошкодження структур тазового дна можуть сприяти стресовому нетриманню сечі;
• менопауза — зниження рівня естрогенів впливає на стан тканин сечового міхура та сечівника, що може посилювати симптоми та постійні позиви до сечовипускання;
• ожиріння — надмірна маса тіла збільшує тиск на сечовий міхур і м’язи тазового дна, що сприяє підтіканню сечі;
• інфекції сечовидільної системи — можуть подразнювати сечовий міхур і викликати раптові позиви до сечовипускання у чоловіків і жінок та тимчасові епізоди нетримання;
• закрепи — накопичення калових мас може тиснути на сечовий міхур і порушувати його нормальну роботу;
• неврологічні захворювання — хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, інсульт, травми спинного або головного мозку можуть порушувати передачу нервових імпульсів, відповідальних за контроль сечовипускання;
• цукровий діабет та інші системні захворювання — можуть пошкоджувати нерви або впливати на функцію сечового міхура, підвищуючи ризик інконтиненції;
• гіперактивний сечовий міхур — надто часті скорочення м’яза-виштовхувача викликають ургентні позиви та можуть призводити до мимовільного підтікання сечі;
• перенесені операції — втручання в ділянці таза, сечового міхура, матки, простати або кишечника можуть пошкоджувати підтримувальні тканини чи іннервацію сечового міхура;
• деякі лікарські засоби — зокрема сечогінні препарати, окремі антидепресанти, заспокійливі засоби, гормональна замісна терапія та деякі препарати для лікування серцево-судинних захворювань і гіпертонії можуть посилювати симптоми;
• алкоголь, кофеїн та деякі продукти, що подразнюють сечовий міхур — можуть збільшувати вироблення сечі або посилювати позиви до сечовипускання;
• вроджені вади та нориці сечовидільної системи — у деяких випадках є причиною повного або позасфінктерного нетримання сечі.

Важливе значення мають також фактори ризику, які не завжди є безпосередньою причиною захворювання, але підвищують імовірність його розвитку, наприклад жіноча стать, спадкова схильність, куріння або захворювання простати. На розвиток симптомів також може впливати вік, оскільки з роками зменшується сила м’язів сечового міхура та сечівника, через що частіше виникають мимовільні скорочення сечового міхура.

Симптоми нетримання сечі

Симптоми інконтиненції можуть відрізнятися за інтенсивністю та частотою. Прояви можуть бути епізодичними або хронічними й часто залежать від типу порушення та його причини. Можливі симптоми нетримання сечі:

• мимовільне підтікання сечі — може виникати до того, як людина встигає дістатися туалету, або під час щоденних дій, таких як кашель, чхання, сміх, фізичне навантаження чи нахили;
• часте сечовипускання — необхідність мочитися більше восьми разів на добу;
• раптові позиви до сечовипускання — сильна та важко контрольована потреба помочитися, яка може призводити до підтікання сечі;
• виділення невеликих порцій сечі — відчуття потреби до сечовипускання попри малий об’єм сечі;
• ніктурія — необхідність вставати вночі для сечовипускання, часто більше двох разів;
• нічне нетримання сечі — мимовільне сечовипускання під час сну;
• постійне або періодичне підтікання сечі — характерне для порушень, пов’язаних із неповним спорожненням сечового міхура.

Скарги часто пов’язані з труднощами своєчасно дістатися туалету через фізичні обмеження або раптові позиви до сечовипускання. Порушення також може супроводжуватися наявністю крові в сечі, зміною її кольору та запаху, а також болем у ділянці таза. Клінічна картина може включати один або кілька з наведених симптомів одночасно, особливо у випадку змішаного нетримання сечі.

Діагностика нетримання сечі у Вроцлаві

Діагностика інконтиненції починається з детального збору анамнезу та аналізу симптомів, включаючи оцінку частоти сечовипускання, епізодів підтікання сечі, прийому лікарських засобів, перенесених захворювань, вагітностей і пологів, а також обставин появи симптомів. Діагностика нетримання сечі може включати:

• фізикальне обстеження — у жінок включає огляд органів малого таза та оцінку м’язів тазового дна, у чоловіків — також оцінку простати, часто із застосуванням ректального дослідження;
• кашльовий (стресовий) тест — дозволяє оцінити, чи відбувається підтікання сечі при підвищенні внутрішньочеревного тиску;
• загальний аналіз сечі — дає змогу виявити інфекцію, наявність крові або інші відхилення;
• УЗД сечового міхура — дозволяє оцінити його будову та кількість залишкової сечі після сечовипускання;
• уродинамічні дослідження — оцінюють функцію сечового міхура та сечівника, зокрема тиск у сечовому міхурі та потік сечі.

Обсяг діагностичних досліджень може відрізнятися залежно від симптомів та історії хвороби пацієнта. Лікар також може рекомендувати ведення щоденника сечовипускань, у якому пацієнт протягом кількох днів записує кількість випитої рідини, частоту сечовипускань та епізоди підтікання сечі.

У разі проблем із нетриманням сечі жінки часто звертаються до лікаря із запізненням, оскільки вважають проблему делікатною та намагаються впоратися з нею самостійно. Відкладання консультації також може бути пов’язане зі страхом неприємного запаху сечі, болем та труднощами в інтимному житті. Своєчасне звернення до лікаря дозволяє встановити причину проблеми, розпочати відповідне лікування та запобігти погіршенню симптомів.

Лікування нетримання сечі у Вроцлаві

Лікування нетримання сечі підбирається індивідуально залежно від типу порушення, вираженості симптомів та їх причини. Насамперед зазвичай застосовують консервативні методи лікування. Методи лікування нетримання сечі:

• зміна способу життя — може включати обмеження кофеїну та алкоголю, корекцію кількості споживаної рідини, зниження маси тіла, уникнення підняття важких предметів та сечовипускання за встановленим графіком;
• тренування сечового міхура — полягає у поступовому збільшенні інтервалів між відвідуваннями туалету, що допомагає покращити контроль над сечовипусканням;
• вправи для м’язів тазового дна (вправи Кегеля) — є основним методом консервативного лікування, особливо при стресовому нетриманні сечі; їх мета — зміцнення структур, відповідальних за утримання сечі;
• медикаментозне лікування — препарати застосовують переважно при ургентному нетриманні сечі та гіперактивному сечовому міхурі;
• песаротерапія — у деяких пацієнток песарії можуть підтримувати сечівник і зменшувати підтікання сечі, особливо при стресовому нетриманні;
• EMS-фізіотерапія — полягає в електростимуляції м’язів тазового дна, що допомагає їх зміцнити, покращити контроль над сечовим міхуром та зменшити вираженість симптомів;
• лікування основного захворювання — якщо нетримання сечі пов’язане, наприклад, з інфекцією сечовивідних шляхів, закрепами, неврологічним захворюванням або порушенням відтоку сечі, необхідне паралельне лікування причини.

План лікування визначається після проведення діагностики та оцінки механізму інконтиненції. На практиці лікування часто має поетапний характер — починається з найменш інвазивних методів і за потреби доповнюється іншими формами терапії.

Записатися на консультацію уролога та лікування нетримання сечі у Вроцлаві можна в медичний центр «Докторпро Вроцлав», зателефонувавши за номером телефону, вказаним на сайті, або заповнивши форму запису. Вартість консультації вказана в прайсі на сайті. Інформацію про вартість лікування також надають консультанти.