Лікування міоми шийки матки у Вроцлаві

Міома матки — це доброякісна пухлина, яка утворюється зі сполучної і м'язової тканин. Новоутворення матки може розвиватися на її стінках, в порожнині органу або на його поверхні. Міома є гормонозалежною пухлиною та має тенденцію до швидкого зростання, що небезпечно розвитком ускладнень в репродуктивній та сечовидільній системах (безпліддям, невиношуванням вагітності, затримкою сечі).

Лікування міоми матки проводять гінекологи медичного центру «Докторпро Вроцлав». Запис на прийом лікарів ведеться цілодобово.

Симптоми міоми шийки матки

На ранній стадії міома матки протікає безсимптомно, її можна виявити на плановому профілактичному огляді у гінеколога. Перші ознаки доброякісної пухлини проявляються в міру її зростання. Симптоми міоми матки:

• порушення менструального циклу (нерегулярність місячних, зменшення інтервалу між ними, болісна менструація);
• біль та важкість у нижній частині живота;
• аномальні кровотечі (кров’яні виділення у будь-який менструальний день циклу, після сексу та фізичних навантажень);
• проблеми із зачаттям;
• дискомфорт і біль під час статевого акту;
• часте та болісне сечовипускання (у разі здавлення сечового міхура пухлиною).

Болі при міомі матки тягнучого та ниючого характеру, зазвичай посилюються перед та під час менструацій. Больові відчуття можуть віддавати у промежину, таз та поперек. Виділення при міомі матки можуть бути рожевими або коричневими (мажучими), при наявності супутніх інфекцій — жовтими чи зеленуватими.

Пухлина матки великого розміру може призводити до збільшення об'єму живота, а також блокування сечовивідних шляхів, що ускладнює сечовипускання. Менструації при міомі матки, як правило, рясні, іноді зі згустками крові та тривалі (більше ніж сім днів). Рясні та часті маточні кровотечі можуть спровокувати анемію, загальну слабкість, підвищену втомлюваність.

При ознаках новоутворення матки необхідно звернутися до гінеколога за консультацією. Симптоми міоми матки не відрізняються від ознак злоякісної пухлини, ідентифікувати новоутворення та призначити лікування може гінеколог після обстеження.

Причини міоми шийки матки

Розвиток міоми матки може бути спровокований дисбалансом статевих гормонів в організмі жінки. Ризик появи новоутворень матки підвищений в період клімаксу, оскільки яєчники перестають функціонувати та виробляти естроген і прогестерон. Причини міоми матки:

• дисфункція яєчників (внаслідок їх запалення, кістоза, поліпів);
• запальні захворювання органів репродуктивної системи (ендометрит, бактеріальний вагіноз);
• патології щитоподібної залози (зоб, гіпотиреоз, гіпертиреоз);
• захворювання надниркових залоз та гіпофізу;
• гормональні порушення (через часті аборти, безконтрольний прийом корти кортикостероїдів, позаматкову вагітність, стрес, хронічну перевтому);
• хірургічні втручання на матці;
• неправильне носіння внутрішньоматкової спіралі (її зміщення, використання понад зазначений термін експлуатації).

Відсутність родів в анамнезі після 30 років, а також довготривалий прийом оральних контрацептивів, може спровокувати патологічні зміни у тканинах матки (через відсутність овуляції та пригнічення функції яєчників). Ризик розвитку міоми підвищений у жінок з малорухливим способом життя, надмірною вагою та ожирінням, оскільки порушується метаболізм, що впливає на баланс гормонів.

Види та стадії міоми матки

Діагностує новоутворення матки гінеколог після обстеження. Міома матки класифікується за стадіями, структурою та локалізацією. Стадії міоми матки:

1. нульова (початковий процес утворення вузлів на ніжці, які не проросли в ендометрій);
2. перша (проростання міоми в міометрій менше ніж на половину);
3. друга (міоматозний вузол приростає в матку більш ніж на половину);
4. третя (повне зрощення пухлини зі слизовою матки).

Міома матки може бути дифузною (являє собою хаотичне розростання тканин) і вузловою (виглядає як сформований вузол з чітким контуром). В залежності від тканини, яка утворює пухлину, розрізняють фіброміому (складається зі сполучної тканини) і лейоміому (розвивається із гладком'язових клітин). Види міоми матки за локалізацією:

• інтрамуральна (інтерстиціальна) міома матки (вузол всередині м'язового шару матки);
• субмукозна (підслизова) міома матки (новоутворення розташовується всередині матки);
• субсерозна міома матки (розташована на зовнішній стороні матки і росте в сторону черевної порожнини);
• інтрамурально-субмукозна міома (розташована в м'язовому шарі та прилягає до слизової оболонки матки);
• інтрамурально-субсерозна міома (вузол виходить за межі стінки матки та росте назовні).

Характер зростання міоми матки різний: вона може рости швидко або повільно (декілька років залишатися однакового розміру), також може самостійно зменшуватися. Міома, яка утворилася під час вагітності, може зменшитися або зникнути після пологів, оскільки матка повертається до своїх звичайних розмірів і нормалізується гормональний фон.

Діагностика та лікування субсерозної міоми матки у Вроцлаві

Лікування субсерозної міоми матки гінеколог призначає після збору анамнезу та обстеження. Лікування може бути медикаментозним та хірургічним. Діагностика субсерозної міоми матки включає:

• огляд на гінекологічному кріслі;
• кольпоскопію (дослідження слизових оболонок піхви і шийки матки кольпоскопом);
• гінекологічне УЗД (для визначення локалізації і розмірів утворення, товщину ендометрія);
• мазок з цервікального каналу на цитологію (виявлення атипових клітин).

Медикаментозна терапія при міомі матки застосовується на початкових стадіях (при її розмірі не більше ніж три сантиметри). Терапія направлена на зупинку роста пухлини та її зменшення за допомогою гормональних препаратів. Метод потребує постійного спостереження у гінеколога. Субсерозна міома небезпечна розвитком ускладнень: перекрутом і некрозом ніжки вузла, маточною кровотечею.

Міома матки великих розмірів (від чотирьох сантиметрів і більше) потребує хірургічного видалення. При збільшенні субсерозна міома матки може здавлювати органи черевної порожнини, порушуючи їх роботу, в результаті чого можуть з'явитися проблеми з травленням, сечовипусканням, дефекацією. Метод операції гінеколог призначає, враховуючи розміри та локалізацію пухлини, а також вік та індивідуальні особливості організму (вік, наявність родів в анамнезі).

Діагностика та лікування вузлової міоми матки у Вроцлаві

Вузлова міома матки може бути одиничною (один міоматозний вузол) та множиною (два утворення і більше). Для діагностики вузлової міоми матки гінеколог проведе кольпоскопію та УЗД для визначення кількості утворень, локалізації та розмірів. Також лікар направить на лабораторні аналізи крові (загальний, біохімічний та на гормони).

Допустимі розміри міоми матки для медикаментозного лікування — не більше двох-трьох сантиметрів (за умови одиничного утворення). Множинні та великі пухлини потребують хірургічного втручання. Метод видалення вузлової міоми матки гінеколог назначає індивідуально залежно від репродуктивного віку жінки та її планів на вагітність.

Діагностика та лікування інтрамуральної міоми матки у Вроцлаві

Лікування інтрамуральної міоми матки гінеколог проводить після обстеження (кольпоскопії, УЗД, всіх призначених лабораторних аналізів). Консервативна терапія включає прийом гормональних препаратів для розсмоктування пухлини та нормалізації гормонального фону. Хірургічна операція передбачає видалення міоми зі стінки матки.

Діагностика та лікування субмукозної міоми матки у Вроцлаві

Лікування субмукозної міоми матки гінеколог призначає після збору анамнезу (даних про вік, вагітність, пологи, наявність менопаузи), ідентифікації новоутворення і визначення його розмірів і локалізації. Лікування може бути консервативним та хірургічним.

Гормональна терапія проводиться строго під контролем гінеколога. У разі неефективності медикаментозного лікування, великої пухлини або наявності супутніх захворювань проводиться міомектомія — хірургічна операція з видалення пухлини.

При міомі матки потрібно дотримуватись дієти та рекомендацій гінеколога. Профілактика розвитку пухлини полягає у виключенні провокуючих факторів її виникнення, контролі гормонального балансу та маси тіла, підтримці імунітету та дотримання збалансованого харчування. Важливо проходити регулярні профілактичні огляди у гінеколога щонайменше раз на рік та своєчасно лікувати запалення органів репродуктивної системи.