Стрес – це фізіологічна та психологічна реакція організму на вплив зовнішніх подразників (фізичне перенавантаження, емоційне потрясіння, втрату близької людини). При тривалому впливі стресового фактора підвищується ризик розвитку захворювань серцево-судинної та нервової систем, гормонального збою.
Діагностикою та лікуванням стресу і його наслідків займається невролог медичного центру «Докторпро Лодзь». Запис на прийом до лікаря та обстеження ведеться цілодобово.
Причини розвитку стресу
До стресу можуть призвести емоційні, фізичні чи психологічні чинники. Основні причини стресу:
- синдром хронічної втоми;
- порушення обміну речовин;
- дефіцит вітамінів чи мінералів;
- надмірні інтелектуальні та фізичні навантаження;
- зловживання алкоголем чи наркотичними речовинами;
- гормональний збій (на фоні захворювань щитоподібної та надниркових залоз, гіпофізу);
- хронічні захворювання (наприклад, гастрит, панкреатит, цукровий діабет);
- травма (наприклад, пошкодження кісткового мозку);
- онкологічні захворювання.
Підвищена емоційна напруга може бути викликана внутрішніми факторами: занепокоєнням, страхом, підвищеною тривожністю внаслідок серйозних та важливих подій у житті (наприклад, переїзду, вступу до університету, одруження та народження дітей). Джерелом фізичного навантаження можуть перенесені хірургічні втручання, тривалі інфекційні та вірусні захворювання, а також постійний біль (наприклад, при онкологічних або хронічних хворобах).
Види стресу
Залежно від причини розвитку та впливу на організм розрізняють п’ять основних типів стресу.
Види стресу | |
Тип | Характеристика |
Еустрес | «Позитивний» вид стресу, який може виникати внаслідок ситуацій, які викликають захоплення, радість або зацікавлення. Еустрес може стимулювати людину до досягнення нових цілей, розвитку та особистісного зростання. Наприклад, він може виникнути при отриманні відмінної оцінки на іспиті чи цікавої пропозиції на роботі. |
Дистрес | «Негативний» вид стресу, який може виникати внаслідок неприємних ситуацій. Дистрес може викликати негативні емоції: тривогу, страх, роздратування або смуток. Наприклад, дистрес може виникнути внаслідок конфлікту в родині, втрати роботи, хвороби чи смерті близької людини. |
Психологічний стрес | Стрес, який виникає внаслідок психологічних чинників: переживань, невизначеності або негативних думок. Психологічний стрес може викликати внутрішні конфлікти, невпевненість у собі та погіршення емоційного стану. Наприклад, він може виникнути внаслідок тривоги перед прийняттям важливих рішень або страху перед невідомим. |
Емоційний стрес | Стрес, який виникає внаслідок сильних позитивних чи негативних емоційних переживань (страху, обурення, радості або смутку). Емоційний стрес може впливати на психічний стан, фізичне здоров'я та загальне самопочуття. Наприклад, він може виникнути під час конфлікту з близькими людьми або під час радісних подій (наприклад, весілля або народження дитини). |
Фізичний стрес | Стрес, який виникає внаслідок фізичних чинників: надмірного напруження, травми або хвороби. Фізичний стрес може призводити до втоми, болю та дискомфорту, а також впливати на функціонування органів та систем організму. Наприклад, він може виникнути внаслідок перенапруження під час інтенсивних тренувань, участі у спортивних змаганнях, внаслідок травми чи нещасного випадку. |
Залежно від механізмів розвитку виділяють гострий та хронічний стрес. При гострому стресі організм бурхливо реагує на раптовий фактор (наприклад, жахливу або небезпечну для життя подію). Хронічний стрес розвивається внаслідок нервового виснаження чи тривалого впливу стресової події на організм. Ознаки хронічного стресу включають ослаблення організму (зниження імунітету, гормональні порушення), погіршення когнітивних функцій (пам'яті, уваги та концентрації) та емоційну нестабільність.
Симптоми та стадії стресу
Стрес проявляється зниженням працездатності та змінами емоційного стану. Фізичні симптоми стресу:
- прискорене серцебиття;
- підвищення артеріального тиску;
- запаморочення та епізоди втрати свідомості;
- слабкість та швидка втомлюваність;
- часті головні болі або мігрені;
- задишка або утруднене дихання;
- часте сечовипускання;
- погіршення або втрата апетиту;
- розлади травлення (закрепи чи діарея);
- неконтрольований апетит;
- надмірна пітливість;
- оніміння нижніх та верхніх кінцівок;
- надмірне напруження (гіпертонус) чи слабкість (гіпотонус) м’язів;
- озноб чи лихоманка (підвищена температура тіла);
- зменшення лібідо (статевого потягу);
- помутніння зору та біль в очах;
- почервоніння та свербіж шкірних покривів;
- порушення менструального циклу;
- ослаблення імунної системи.
Порушення сну через стрес можливе через активність гормонів стресу (зокрема кортизолу), які можуть збільшити тривожність та підвищити активність мозку. У результаті при стресі виникає безсоння, складнощі з засипанням та підтриманням глибокого сну.
Міжреберна невралгія від стресу може виникнути через надмірне напруження м'язів у грудній клітці, спричиняючи стиснення нервів та викликаючи біль. Печіння в грудній клітці при стресі може виникати через збільшену активність симпатичної нервової системи, яка може призводити до звуження судин та підвищення тиску.
Нетримання сечі при стресі може виникнути через вплив стресового фактору на діяльність головного мозку. Набір ваги через стрес може бути зумовлений виробленням гормону кортизолу, який може спричиняти зміни у харчових звичках, що ведуть до збільшення ваги.
Нудота при стресі може виникати внаслідок активації симпатичної нервової системи, яка може впливати на шлунково-кишковий тракт та викликати відчуття дискомфорту в області шлунка. Біль у ногах після стресу може бути наслідком збільшеного напруження м'язів, що призводить до змін у кровообігу та спричиняє відчуття дискомфорту.
Окрім впливу на загальне самопочуття та функціонування внутрішніх органів, стрес призводить до емоційних проявів. Психологічні прояви стресу включають тривогу та дратівливість, панічні атаки, депресію, різкі перепади настрою.
Залежно від часу виникнення та реакції організму розрізняють три основні фази стресу. Стадії стресу:
- Фаза збудження (тривоги або шоку). Перша стадія стресу виникає у відповідь на стресовий фактор, триває декілька хвилин, характеризується швидкою мобілізацією ресурсів. У фазі збудженні відбувається активація симпатичної нервової системи та вивільнення гормонів стресу (адреналіну і кортизолу). Характеризується збільшеною увагою, підвищеним тонусом м'язів та готовністю до дії.
- Фаза мобілізації (опору). Організм намагається адаптуватися до стресового фактору та зберегти стабільність. На цій стадії відбувається спроба відновлення нормального функціонування організму під впливом гормонів стресу.
- Фаза виснаження. У цій фазі організм вже вичерпав свої адаптаційні ресурси та не може й надалі протистояти стресу. Характеризується виснаженням фізичних та психологічних ресурсів, зниженням імунітету, втомою та збільшеною вразливістю до хвороб. Ця фаза може призвести до розвитку захворювань внутрішніх органів та погіршення загального стану здоров'я.
Короткочасний стрес має позитивний вплив на організм, оскільки сприяє активації імунної системи через вироблення гормонів, які підвищують реактивність та покращують когнітивні функції, включаючи пам'ять і концентрацію. Однак тривала дія стресових факторів може призвести до послаблення захисних механізмів організму та зменшення його адаптаційних можливостей.
Вийти зі стресу самостійно може бути важко, якщо стресовий фактор зберігається. Після встановлення причини та визначення типу позбутися стресу допоможе невролог шляхом підбору медикаментозного курсу терапії.
Лікування наслідків стресу в Лодзі
Діагностика стресу проводиться неврологом за допомогою аналізу симптомів, збору особистого анамнезу, лабораторних та інструментальних досліджень (для встановлення його причини та наслідків). Можливі наслідки стресу:
- гіпертонія (підвищений кров'яний тиск);
- патології шкіри (атопічний дерматит, екзема, псоріаз);
- гормональні порушення;
- менструальні дисфункції та безпліддя;
- захворювання серця (інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця);
- психічні розлади (тривожні розлади, депресія, панічні атаки);
- невралгія (трійчастого нерва, міжреберна).
Стрес може спричинити розвиток цукрового діабету через зниження вироблення інсуліну та порушення вуглеводного обміну, що може призвести до підвищення рівня цукру в крові та інсулінорезистентності. Внаслідок незбалансованого харчування, переїдання або голодування на фоні стресу можуть виникнути розлади шлунково-кишкового тракту.
На фоні нейрогенних розладів сечового міхура може розвинутися стресове нетримання сечі, що може призвести до урологічних захворювань і психічного дискомфорту. Стрес також може спричинити раптове збільшення ваги та ожиріння через сповільнення метаболічних процесів в організмі.
Відновити нервову систему після сильного стресу допоможе невролог за допомогою седативних засобів, ноотропів, вітамінних та мінеральних комплексів. При безсонні, викликаному стресом, лікар може призначити снодійні або трав’яні настої. У разі порушення функції нирок, серця, органів шлунково-кишкового тракту чи малого тазу невролог може направити на консультації до інших вузькопрофільних спеціалістів (зокрема кардіолога, невролога, гінеколога, уролога).
Комплексні способи подолання стресу включають достатній відпочинок, регулярний сон, збалансоване харчування. Профілактика стресу включає фізичну активність та релаксаційні техніки (йогу, медитації, дихальні вправи) для підтримки нервової системи.
Записатися на консультацію до невролога та лікування наслідків стресу у Лодзі в медичному центрі «Докторпро Лодзь» можна за телефоном або через форму запису на прийом на сайті.
Название | Цена |
Первинний прийом невролога | 220 zł |
Повторний прийом невролога | 220 zł |
ОНЛАЙН Консультація невролога | 220 zł |
ОНЛАЙН Консультація невролога (за межами Польщі) | 220 zł |
Телефонна консультація неврологічна - продовження лікування | 220 zł |