Лікування деменції (набутого недоумства) у Вроцлаві

Деменція (набуте недоумство) — це загальний термін, який використовується для опису групи захворювань, які виникають через пошкодження ділянок головного мозку, відповідальних за когнітивні функції. У результаті деменція у людини викликає порушення пам’яті, координації, мислення, мови, а також розлади поведінки та настрою.

На діагностиці та лікуванні деменції спеціалізується невролог. Запис на консультацію лікаря у медичному центрі «Докторпро Вроцлав» ведеться цілодобово.

Фактори ризику деменції

Незбалансоване харчування з великою кількістю жирної та смаженої їжі, фастфудів, солодощів може збільшити ймовірність недоумства. Інші фактори, які збільшують ризик деменції:

• сидячий чи малорухливий спосіб життя;
• надмірна вага тіла;
• цукровий діабет;
• порушення сну;
• гіпертонія (підвищений артеріальний тиск);
• активне та пасивне паління;
• високий рівень холестерину;
• порушення слуху;
• нестача фолієвої кислоти, вітамінів D, B6, В12;
• безконтрольний прийом ліків (снодійних, спазмолітичних);
• проживання в регіонах з надмірно забрудненим повітрям.

Зловживання алкогольними напоями підвищує ризик набутого недоумства, оскільки алкоголь токсично впливає на клітини головного мозку (нейрони), що призводить до їхньої загибелі та скорочення об'єму мозку. Регулярне вживання великих доз алкоголю також може викликати хронічні запальні процеси в мозку, призвести до дефіциту вітамінів (зокрема тіаміну) та порушення функціональності кровоносних судин.

Причини розвитку деменції

Набуте недоумство може бути пов'язане з ушкодженням нейронів на фоні травм, порушення кровопостачання та неврологічних патологій. Основні причини деменції:

• пошкодження кровоносних судин;
• хвороба Паркінсона, Гентінгтона чи Альцгеймера;
• черепно-мозкова травма;
• хвороба Крейтцфельдта–Якоба;
• прогресуючий над'ядерний параліч;
• синдром Верніке-Корсакова.

Нейросифіліс може призвести до деменції через пошкодження центральної нервової системи, спричинене бактерією Treponema pallidum. Це ушкодження може призвести до дегенерації мозкової тканини та порушення когнітивних функцій.

Деменція після інсульту виникає через ішемічне пошкодження мозкової тканини, коли приплив крові до певних ділянок головного мозку припиняється або значно зменшується. Це призводить до недостатнього надходження кисню та поживних речовин, викликаючи загибель нейронів і утворення рубцевої тканини. У результаті пошкоджуються нормальні зв'язки між нейронами, що призводить до когнітивних розладів.

У деяких випадках недоумство може бути викликане нелікованими захворюваннями чи патогенними станами, позбутися яких можна за допомогою медикаментозних засобів чи хірургічного втручання. Причини тимчасової деменції:

• доброякісні новоутворення головного мозку;
• аутоімунні хвороби;
• вірусні (коронавірус, ВІЛ) чи бактеріальні (сифіліс) інфекції;
• гіперкальціємія (високий рівень кальцію);
• метаболічні та ендокринні захворювання (наприклад, хвороби Кушинга та Аддісона);
• дефіцит мікроелементів (зокрема міді);
• недостатня кількість вітамінів (наприклад, групи B, Е);
• цироз (рубцювання) печінки;
• занадто низький рівень цукру в крові;
• недостатня (гіпотиреоз) чи надмірна (гіпертиреоз) активність щитоподібної залози;
• скупчення спинномозкової рідини в головному мозку (гідроцефалія нормального тиску);
• вплив ртуті чи миш’яку на організм;
• субдуральні гематоми (крововиливи між павутинною та твердою оболонками головного мозку);
• неліковані інфекції легень, сечовидільної системи, мозку чи центральної нервової системи.

Спричинити появу когнітивних порушень також може тривалий чи безконтрольний прийом лікарських препаратів. До симптомів недоумства можуть призвести знеболювальні, протисудомні, заспокійливі, седативні, снодійні засоби, а також антидепресанти. Відрізнити прогресуючу необоротну деменцію від тимчасового недоумства допоможе невролог.

Ознаки деменції

У 50% випадків деменція починається у людей старше 85 років, у разі розвитку хвороби у віці до 65 років недоумство вважається раннім. Перші ознаки деменції включають проблеми з короткостроковою пам’яттю, що призводить до повторення запитань, пауз під час розмови, забування недавніх подій чи нещодавно отриманої інформації. Розлади пам'яті при деменції виникають через пошкодження та загибель нейронів у певних ділянках мозку (зокрема гіпокампу), які відповідають за зберігання та обробку спогадів. Інші симптоми деменції:

• порушення контролю рухів та координації;
• нездатність приймати рішення та раціонально мислити;
• нездатність підібрати слова під час розмови;
• надмірна тривожність та постійне занепокоєння;
• різкі перепади настрою (зокрема безпричинна зміна радості на гнів);
• дезорієнтація у просторі та часі;
• слухові та зорові галюцинації;
• параноя (постійний стан надмірної підозрілості);
• порушення сну (безсоння, сонливість вдень);
• нездатність до організації та планування);
• сплутаність свідомості;
• постійна пригніченість чи депресія.

Деменція в молодому віці може не призводити до порушення пам’яті на ранніх стадіях. Ознаками деменції у молодих є проблеми з ходьбою, рухом, координацією та рівновагою.

Зміни поведінки при деменції зумовлені пошкодженням нейронів у ділянках мозку, які відповідають за регуляцію емоцій, прийняття рішень та соціальну поведінку. У результаті людина може стати роздратованою, замкненою, ворожою (зокрема через страх та нездатність зрозуміти навколишнє середовище). При набутому недоумстві може спостерігатися невідповідна соціальна поведінка: порушення норм етикету, незвичні або неприйнятні дії в громадських місцях.

Агресія при деменції може виникати через фрустрацію (емоційний стан, який розвивається при нездатності задовольнити свої бажання та потреби), зумовлену труднощами в розумінні оточення або власного стану. При недоумстві агресія також може виникнути через порушення когнітивних функцій і зміну поведінкових патернів (шаблонів), невизначеність та відчуття втрати контролю.

При деменції може виникнути синдром «заходу сонця» — це стан, який характеризується наростанням порушення орієнтації, сплутаності свідомості, тривожності ввечері, що може призвести до безсоння та дратівливості. При прогресуванні хвороби люди втрачають здатність виконувати повсякденні задачі (зокрема готувати їжу, купатися, чистити зуби, одягатися, ходити за покупками).

Види і стадії деменції

Недоумство класифікують залежно від причини розвитку захворювання. Розрізняють первинні (когнітивні порушення є основним симптомом), вторинні (спричинені травмою, захворюваннями чи токсинами), оборотні (тимчасові, викликані патологіями, які призводять до проявів, подібних до недоумства) деменції.

Симптоми первинної деменції наростають поступово, по мірі пошкодження клітин головного мозку. Стадії деменції:

1. Початкова стадія. Зазвичай протікає безсимптомно або проявляється періодичною забудькуватістю, яка часто не помічається самою людиною, її близькими та друзями.
2. Помірна стадія. Порушення пам’яті стають більш помітні, з’являється дезорієнтація в просторі та погіршується координація.
3. Важка стадія. У людини виникають значні проблеми з рівновагою та координацією, які можуть призводити до падінь. На третій стадії можуть виникати складнощі з виконанням повсякденних справ.
4. Лежача або фекальна стадія. Четверта стадія характеризується дезорієнтацією у часі та просторі, втратою пам’яті, порушеннями дефекації та сечовипускання, труднощами з ковтанням.

У деяких випадках виділяють п’яту стадію деменції, на якій людина вже не здатна підійматися з ліжка чи рухатися. На цьому етапі пацієнту часто потрібне парентеральне (внутрішньовенне) харчування, оскільки він не здатен жувати чи ковтати.

Діагностика деменції в «Докторпро Вроцлав»

На первинній консультації невролог аналізує симптоми, збирає особистий та сімейний анамнези для встановлення можливих факторів ризику та причин ослаблення пам’яті та порушення мислення. Лікарем проводиться диференційна діагностика, яка допомагає відрізнити прогресуюче набуте недоумство від тимчасового розладу когнітивних функцій. Діагностика деменції:

• фізикальний огляд. Допомагає лікарю оцінити загальний стан здоров'я пацієнта та виключити інші медичні причини когнітивних проблем (наприклад, інфекції, анемію, дефіцит вітамінів та електролітів, хронічні захворювання внутрішніх органів);
• когнітивні тести. Направлені на оцінку короткострокової пам'яті, уваги, мовлення, орієнтації в часі та просторі, а також розумових здібностей. Вони допомагають визначити рівень когнітивного функціонування, виявити специфічні дефіцити, характерні для деменції, диференціювати набуте недоумство від інших когнітивних порушень, викликаних депресією чи делірієм (маренням);
• нейропсихологічні тести. Дають можливість отримати більш детальну інформацію про здатність людини до планування, вирішення проблем, абстрактного мислення, візуально-просторових навичок. Вони допомагають визначити тип і ступінь деменції, можуть використовуватися для моніторингу прогресування захворювання та ефективності лікування;
• неврологічна оцінка. Включає перевірку рефлексів, оцінку координації рухів, м'язової сили і чутливості, що дозволяє виявити неврологічні зміни, які можуть бути пов'язані з деменцією. Неврологічна оцінка також допомагає визначити необхідність проведення нейровізуалізаційних досліджень (зокрема комп’ютерної чи магнітно-резонансної томографії) для оцінки структури і функцій мозку.

Лабораторні тести не здатні показати наявність деменції, однак призначаються неврологом для виключення станів, які можуть викликати тимчасове недоумство. Зокрема аналізи крові та сечі необхідні для перевірки рівня вітамінів, електролітів та мікроелементів, гемоглобіну, виключення бактеріальних та вірусних інфекцій, запальних процесів, онкології.

Деменція: лікування набутого недоумства у Вроцлаві

Кус медикаментозної терапії при прогресивному слабоумстві підбирається неврологом з урахуванням виду, причини, симптомів та стадії хвороби. Способи лікування деменції:

• антагоністи рецепторів NMDA. Регулюють активність глутамату — нейромедіатора, що відіграє ключову роль у процесах навчання і пам'яті. Вони допомагають зменшити симптоми деменції, пов'язані з надмірною стимуляцією нейронів, яка може призводити до їх пошкодження або загибелі. Ці препарати можуть бути ефективними на середніх і пізніх стадіях хвороби Альцгеймера;
• інгібітори холінестерази. Працюють шляхом підвищення рівня ацетилхоліну в мозку, що сприяє поліпшенню передачі нервових імпульсів. Це допомагає полегшити симптоми деменції (зокрема порушення пам'яті, розлади мислення і поведінки). Препарати особливо ефективні для лікування старечої деменції на ранніх стадіях;
• антиамілоїдні препарати. Спрямовані на зниження рівня амілоїдних бляшок у мозку. Засоби можуть уповільнювати прогресування хвороби, зменшуючи накопичення токсичних білкових агрегатів, які порушують нормальну функцію нейронів;
• заспокійливі засоби. Допомагають керувати поведінковими та психологічними симптомами деменції (агресією, надмірною тривожністю, галюцинаціями). Препарати використовуються для покращення якості життя пацієнтів та полегшення догляду за ними;
• снодійні препарати. Застосовуються для поліпшення якості сну у пацієнтів з деменцією, які часто страждають від безсоння або розладів сну. Вони можуть допомогти стабілізувати режим сну, зменшуючи нічні пробудження і покращуючи загальний стан пацієнта. Однак їх слід застосовувати обережно, оскільки вони можуть викликати денну сонливість.

Антидепресанти (наприклад, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або трициклічні антидепресанти) використовуються для лікування депресії, яка часто супроводжує деменцію. Препарати допомагають поліпшити настрій, зменшити тривогу та покращити загальний емоційний стан пацієнтів, що може позитивно вплинути на їх когнітивні функції та якість життя.

Для лікування судинної деменції зазвичай призначаються медикаментозні засоби для запобігання інсультам та зниження ризику додаткового пошкодження мозку. Також потрібно контролювати рівень цукру та холестерину в крові, нормалізувати артеріальний тиск та позбутися зайвої ваги (за її наявності), оскільки зазначені фактори впливають на здоров’я серця та кровоносних судин.

Наслідки деменції та загальний догляд за людиною

Деменція призводить до поступового погіршення когнітивних функцій через руйнування нервових клітин та порушення нейронних зв'язків у мозку. При прогресуванні хвороби деменція впливає на всі системи організму.

Наслідки деменції включають зневоднення та недостатнє харчування, нездатність виконувати повсякденні завдання, пролежні, пошкодження кісток (наприклад, переломи), серцеві напади. Також при деменції підвищується ризик ниркової недостатності, бактеріальної інфекції та сепсису.

При прогресуючій деменції людина з часом втрачає здатність до самообслуговування. Правильний догляд за людиною з набутим недоумством може значно покращити якість її життя, зменшуючи стрес та полегшуючи симптоми. Належний догляд також може сповільнити прогресування захворювання, забезпечуючи підтримку когнітивних функцій і емоційного благополуччя. Рекомендації щодо догляду за людиною з тяжким недоумством:

• контроль правильного та своєчасного прийому призначених неврологом лікарських засобів;
• забезпечення регулярного та збалансованого харчування;
• підтримка розумової активності;
• запобігання соціальній ізоляції;
• створення безпечного середовища (зокрема для попередження падінь варто прибрати коврики та пороги, поставити поручні, забезпечити нормальне освітлення);
• дотримання режиму дня (включає гігієнічні процедури, відпочинок, заняття, прийоми їжі у певний час);
• забезпечення фізичного комфорту (наприклад, регулярна заміна постільної та спідньої білизни).

При втраті людиною здатності до самостійного ковтання важливо готувати м’яку їжу (зокрема пюре з овочів та фруктів). У разі постійного перебування людини з прогресуючим дементним синдромом у положенні лежачи підвищується ризик появи пролежнів.

Для попередження пролежнів потрібно змінювати положення тіла кожну годину, застосовувати спеціальні подушки, які зменшують тиск на шкіру, регулярно зволожувати шкірні покриви та підтримувати їхню чистоту. Також можна використовувати функціональні ліжка (допомагають людині самостійно змінювати положення тіла) та регулювати високу ліжка (рекомендований підйом складає 30 градусів). У разі появи пролежнів важливо промивати рани та накладати пов’язки для прискорення загоєння.

Профілактика деменції пізнього віку

Попередити старечу деменцію не можна, однак за допомогою здорового способу життя можна знизити ймовірність розвитку хвороби шляхом виключення факторів ризику. Профілактика деменції пізнього віку:

• відмова від активного та пасивного паління;
• регулярна фізична активність;
• обмеження вживання алкогольних напоїв;
• підтримання соціальної активності;
• нормалізація ваги;
• контроль хронічних захворювань;
• дотримання режиму сну;
• регулярна перевірка слуху.

Для запобігання хвороби важливо збалансовано та корисно харчуватися, включивши в раціон фрукти, овочі, цільнозернові продукти, рибу та морепродукти, горіхи, бобові, корисні жири (зокрема оливкову олію). Вживання червоного м’яса, білого цукру, фастфуду та напівфабрикатів треба звести до мінімуму. Також важливо уникати зниження вітаміну D до критично низьких показників, оскільки його дефіцит може збільшити розвитку деменції.

Також потрібно підтримувати активність головного мозку. Регулярне вирішення головоломок та ребусів, словесні ігри, читання та вивчення віршів будуть стимулювати мозкову активність, підтримуючи когнітивні функції на високому рівні, та сприяти зміцненню нейронних зв'язків.

Записатись на консультацію до лікаря для лікування деменції у Вроцлаві в медичному центрі «Докторпро Вроцлав» можна за номером телефону, який вказаний на сайті, або через форму запису на прийом.